90.     Види фінансової інформації для використання в аналізі фінансового стану банку відповідно до ПМПА 1006.

ПМПА 1006 “Аудит міжнародних комерційних банків надає аудиторам додаткові рекомендації шляхом деталізації та роз’яснення застосування цих стандартів у контексті аудиту міжнародних комерційних банків. Проте це ПМПА не є вичерпним списком процедур і практичних прийомів, які слід застосовувати у процесі такого аудиту.

У цьому Положенні:

- банк - це особливий тип фінансової установи, яку визнано банком контрольними органами в тих країнах, де вона провадить свою діяльність, і яка, як правило, має виняткове право використовувати слово "банк" у своїй назві;

- комерційний банк - це банк, основною функцією якого є прийняття депозитів і надання позик. Комерційний банк часто пропонує й інші фінансові послуги, такі як купівля та продаж дорогоцінних металів, іноземної валюти, ряду фінансових інструментів, а також емісія облік переказних векселів і видача гарантій;

- міжнародний комерційний банк - це комерційний банк, який має діючі офіси в країнах, крім країни його реєстрації, або діяльність якого виходить за межі національних кордонів.

Незважаючи на те, що цей стандарт спрямований насамперед на аудит міжнародних комерційних банків, його використання доречне і при аудиті комерційних банків, що провадять свою діяльність лише в одній країні.

Банкам властиві такі характеристики, що зазвичай відрізняють їх від більшості інших комерційних підприємств:

1. у них на збереженні перебуває великий обсяг грошових статей, включаючи власне грошові кошти й інструменти в обігу, фізичну збереженість яких треба забезпечити. Це стосується збереження і переказу грошових статей, що робить банки вразливими для розтрат і шахрайства. Тому треба встановити для банків формальні процедури функціонування, чітко визначені повноваження окремих осіб і сувору систему внутрішнього контролю;

2. вони здійснюють великий обсяг різних операцій, які мають бути відображені й за кількістю, і в грошовому вираженні. Це вимагає обов'язкової наявності складних систем бухгалтерського обліку внутрішнього контролю, а також широкого використання електронної обробки даних;

3. вони, як правило, діють за допомогою широкої мережі філій і підрозділів, які географічне віддалені одне від одного. Під цим розуміють великий ступінь децентралізації повноважень і розосередження облікових і контрольних функцій з подальшими труднощами, що виникають при забезпеченні єдиної практики ведення операцій і системи бухгалтерського обліку, особливо тоді, коли система філій виходить за національні кордони;

4. вони часто беруть на себе значні зобов’язання, не пов’язані з переказом коштів. Такі статті, які зазвичай називають “позабалансовими”, можуть не супроводжуватися бухгалтерськими записами, що згодом може спричинити труднощі у виявленні статей, не відображених в обліку;

5. їхню діяльність регулюють державні органи, а отже вимоги нормативних актів часто впливають на загальноприйняту бухгалтерську й аудиторську практику в межах цієї галузі.

Приклади фінансової інформації, коефіцієнтів та показників, що їх зазвичай використовують при аналізі фінансового стану і результатів діяльності банку

Є велика кількість фінансових коефіцієнтів, що використовуються для аналізу фінансового стану і результатів діяльності банку. Хоча такі коефіцієнти дещо різняться залежно від країн і банків, основна мета їхнього використання залишається незмінною - вони призначені для оцінювання результатів діяльності порівняно з попередніми роками, бюджетом і показниками інших банків. Аудитор аналізує коефіцієнти одного банку в контексті подібних коефіцієнтів інших банків, про які аудитор отримав чи може отримати достатню інформацію